|
Історія Перша назва села — Різана Криниця. Існування Ризиного відносять до першої половини ХVII століття. Перші записи в документах цього періоду зустрічаються польською і навіть латинською мовами. Щодо назви села є дві версії місцевих дослідників: перша — це подвійна топографічна назва, а друга зводиться до легенди, ніби-то в середині 1600 років у балці, що за селом, українські козаки вирізали польську заставу. Від цього і пішла назва «Різана». У книзі «Киевские епархиальные ведомости» за 1894 рік подані списки православних церков, які в 1768 році перейшли з уній до православних. Тут зазначається й церква с. Різана Криниця. Отже, село на цей час було велике (близько 150 дворів з населенням до 650 осіб). На 1900 рік в селі було 383 двори та 1979 жителів. Т. Г. Шевченко під час першої подорожі по Україні відвідав Ризине. Під час заслання в солдати в Новопетровському укріпленні поет був особисто знайомий з ризинчанином Андрієм Обеременком. Дружбі двох українців присвятили свої картини художники М. Н. Хазановський та І. Г. Лось (зберігаються в сільському музеї). 552 мешканця села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 215 з них загинули, 137 нагороджені орденами й медалями. Уродженцю села В. С. Гришку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу В. С. Гришка, за яким було закріплено 2,5 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,3 тисячі га орної землі. Виробничим напрямком господарства був зерново-тваринницький. Також на той час працювали середня, восьмирічна і початкова школи, будинок культури з залом на 450 місць, 2 бібліотеки з фондом 16,7 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт та пологовий будинок. На території села виявлено поселення трипільської культури, кургани скіфських часів, поселення і поховання черняхівської культури. |
|
Закрити |